епістолярний
ЕПІСТОЛЯРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до епістола 1. До тих листів.. я додаю деякі речі, переважно також епістолярного характеру (Фр., XVI, 1955, 366); - Тільки, друже мій, не освідчуйся мені в усній формі. Дотримуйся епістолярного стилю (Рибак, Час.., 1960, 743); // Написаний у формі листів (про літературний твір). Слід відзначити епістолярні твори древньоруської літератури, з числа яких зберігся лист Володимира Мономаха до Олега Святославича (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 512).
2. Який становить сукупність чиїх-небудь листів. Великий інтерес становить епістолярна спадщина критика [В. Стасова] - його листування з багатьма видатними російськими діячами культури, літератури і мистецтва (Наука.., 9, 1956, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епістолярний | епістолярна | епістолярне | епістолярні |
Родовий | епістолярного | епістолярної | епістолярного | епістолярних |
Давальний | епістолярному | епістолярній | епістолярному | епістолярним |
Знахідний | епістолярний, епістолярного | епістолярну | епістолярне | епістолярні, епістолярних |
Орудний | епістолярним | епістолярною | епістолярним | епістолярними |
Місцевий | на/у епістолярному, епістолярнім | на/у епістолярній | на/у епістолярному, епістолярнім | на/у епістолярних |