епітаксія
ЕПІТАКСІЯ, -ї, ж. Орієнтовний ріст одного монокристала на поверхні іншого; спостерігається при кристалізації з будь-яких середовищ (пари, розчину, розплаву), при корозії і т.т.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епітаксія | епітаксії |
Родовий | епітаксії | епітаксій |
Давальний | епітаксії | епітаксіям |
Знахідний | епітаксію | епітаксії |
Орудний | епітаксією | епітаксіями |
Місцевий | на/у епітаксії | на/у епітаксіях |
Кличний | епітаксіє | епітаксії |