епіфеномен
ЕПІФЕНОМЕН, -у, ч. 1. Супровідне, другорядне явище. 2. В ідеалістичній філософії – свідомість, що розглядається як супровідний наслідок діяльності вищої нервової системи, як результат пасивного відображення дійсності. // Додаток до феномена, побічне явище, що супроводжує інші явища, але не чинить на них ніякого впливу; термін, який застосовується для тлумачення свідомості як цілковито пасивного, а тому такого, що не відіграє істотної ролі, відбиття матеріального (або ідеального) змісту світу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епіфеномен | епіфеномени |
Родовий | епіфеномену | епіфеноменів |
Давальний | епіфеноменові, епіфеномену | епіфеноменам |
Знахідний | епіфеномен | епіфеномени |
Орудний | епіфеноменом | епіфеноменами |
Місцевий | на/у епіфеномені | на/у епіфеноменах |
Кличний | епіфеномене | епіфеномени |