епіцентр
ЕПІЦЕНТР, а, ч. 1. спец. Місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром; точку, або точніше, область, що лежить на поверхні, на продовженні радіуса Землі, який проходить через гіпоцентр, називають епіцентром (Курс заг. геол., 1947, 182).
2. перен., книжн. Місце, де з найбільшою силою щось проявляється. Значення революції на Кубі виходить далеко за межі країни. Зокрема для американського континенту вона стала справжнім епіцентром величезного політичного вулкана (Ком. Укр., 1, 1961, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епіцентр | епіцентри |
Родовий | епіцентру | епіцентрів |
Давальний | епіцентрові, епіцентру | епіцентрам |
Знахідний | епіцентр | епіцентри |
Орудний | епіцентром | епіцентрами |
Місцевий | на/у епіцентрі | на/у епіцентрах |
Кличний | епіцентре | епіцентри |