ескортований
ЕСКОРТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ескортувати. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору (Гончар, І, 1954, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ескортований | ескортована | ескортоване | ескортовані |
Родовий | ескортованого | ескортованої | ескортованого | ескортованих |
Давальний | ескортованому | ескортованій | ескортованому | ескортованим |
Знахідний | ескортований, ескортованого | ескортовану | ескортоване | ескортовані, ескортованих |
Орудний | ескортованим | ескортованою | ескортованим | ескортованими |
Місцевий | на/у ескортованому, ескортованім | на/у ескортованій | на/у ескортованому, ескортованім | на/у ескортованих |