естетичний
ЕСТЕТИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до естетика. Соціалістичний реалізм пройшов велику школу очищення від скверни догматизму і начотництва, які гальмували розвиток естетичної теорії (Рад. літ-во, 1, 1958, 3); - Правда, картина не зовсім естетична, але зате реальна, - тяг далі Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 75).
2. Пов'язаний із створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті. Література в нашому суспільстві відіграє винятково важливу роль у формуванні комуністичної ідеології, в розвитку естетичних смаків радянської людини (Іст. укр. літ., І, 1954, 9); // Викликаний прекрасним у житті чи мистецтві. Вона сідає за фортепіано - і передчуття естетичного задоволення наповняє душу молодого студента (Хотк., І, 1966, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | естетичний | естетична | естетичне | естетичні |
Родовий | естетичного | естетичної | естетичного | естетичних |
Давальний | естетичному | естетичній | естетичному | естетичним |
Знахідний | естетичний, естетичного | естетичну | естетичне | естетичні, естетичних |
Орудний | естетичним | естетичною | естетичним | естетичними |
Місцевий | на/у естетичному, естетичнім | на/у естетичній | на/у естетичному, естетичнім | на/у естетичних |