ефектний
ЕФЕКТНИЙ, а, е. Який справляє сильне враження, ефект (у 1 знач.). Вона була на той час дуже ефектна в темній сукні, обсипаній дрібненькими малиновими крапельками та квіточками (Н.-Лев., IV, 1956, 66); // Розрахований на створення ефекту. Зосереджений, стриманий, він не виголошує гучних промов, не стає в ефектну позу (Мист., 1, 1959, 20); Раусліт ефектним рухом розкриває перед Терпером чемодан (Собко, Любов, 1935, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ефектний | ефектна | ефектне | ефектні |
Родовий | ефектного | ефектної | ефектного | ефектних |
Давальний | ефектному | ефектній | ефектному | ефектним |
Знахідний | ефектний, ефектного | ефектну | ефектне | ефектні, ефектних |
Орудний | ефектним | ефектною | ефектним | ефектними |
Місцевий | на/у ефектному, ефектнім | на/у ефектній | на/у ефектному, ефектнім | на/у ефектних |