желіпати
ЖЕЛІПАТИ, аю, аєш, недок., діал, 1. Кричати, сваритися. - Сюди його давай! Хто викрикує? - желіпав посередник (Мирний, II. 1954, 198).
2. Голосно плакати, ревти. Невеличку дівчинку Маринку , що желіпала на всі хати, Христя узяла на руки, носила, шикала, дзенькала у вікно, - ніщо не помагало (Мирний, III, 1954, 155).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | желіпаю | желіпаємо |
2 особа | желіпаєш | желіпаєте |
3 особа | желіпає | желіпають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | желіпатиму | желіпатимемо |
2 особа | желіпатимеш | желіпатимете |
3 особа | желіпатиме | желіпатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | желіпав | желіпали |
Жіночий рід | желіпала | |
Середній рід | желіпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | желіпаймо | |
2 особа | желіпай | желіпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | желіпаючи | |
Минулий час | желіпавши |