жужмитися
ЖУЖМИТИСЯ, миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися. Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] - ані жужмиться, Пальцем пробує - не ворушиться (Граб., II, 1959, 376); * Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жужмлюся | жужмимося |
2 особа | жужмишся | жужмитеся |
3 особа | жужмиться | жужмляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жужмитимуся | жужмитимемося |
2 особа | жужмитимешся | жужмитиметеся |
3 особа | жужмитиметься | жужмитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жужмився | жужмилися |
Жіночий рід | жужмилася | |
Середній рід | жужмилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жужммося | |
2 особа | жужмся | жужміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | жужмлячись | |
Минулий час | жужмившись |