з'ясований
З'ЯСОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з'ясувати. Походження первісного землеробства у Східній Європі, в тому числі й на Україні, ще не з'ясоване (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37); // з'ясовано, безос. присудк. сл. На жаль, капітан футбольної команди, через якого йшов зв'язок, загинув, і деякі подробиці [матчу] досі не з'ясовано (Ю. Янов., II, 1954, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | з'ясований | з'ясована | з'ясоване | з'ясовані |
Родовий | з'ясованого | з'ясованої | з'ясованого | з'ясованих |
Давальний | з'ясованому | з'ясованій | з'ясованому | з'ясованим |
Знахідний | з'ясований, з'ясованого | з'ясовану | з'ясоване | з'ясовані, з'ясованих |
Орудний | з'ясованим | з'ясованою | з'ясованим | з'ясованими |
Місцевий | на/у з'ясованому, з'ясованім | на/у з'ясованій | на/у з'ясованому, з'ясованім | на/у з'ясованих |