задзеленчати
ЗАДЗЕЛЕНЧАТИ, чу, чиш, док. 1. Почати дзеленчати. Лікар вийшов з сіней і скочив на бричку. - Рушай! - Дзвоник задзеленчав (Гр., II, 1963, 481); Наддав [Кадук] газу.. і помчав так, що старий газик задзеленчав усіма металевими частинами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 179).
2. Утворити звуки дзеленчання або бряжчання. Задзеленчав телефон, хтось кричав у трубку хрипким голосом (Збан., Сеспель, 1961, 248); Темно. Болото.. Іноді мелькне чиясь тінь, глухо задзеленчить відро. І знову все тихо (Тют., Вир, 1954, 353).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задзеленчу | задзеленчимо |
2 особа | задзеленчиш | задзеленчите |
3 особа | задзеленчить | задзеленчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задзеленчав | задзеленчали |
Жіночий рід | задзеленчала | |
Середній рід | задзеленчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задзеленчімо | |
2 особа | задзеленчи | задзеленчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задзеленчавши |