задиркуватість
ЗАДИРКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. задиркуватий. Хлопчика покарали різками, але й Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задиркуватість та пиху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 315).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задиркуватість | задиркуватості |
Родовий | задиркуватості, задиркуватости | задиркуватостей |
Давальний | задиркуватості | задиркуватостям |
Знахідний | задиркуватість | задиркуватості |
Орудний | задиркуватістю | задиркуватостями |
Місцевий | на/у задиркуватості | на/у задиркуватостях |
Кличний | задиркуватосте | задиркуватості |