задушевний
ЗАДУШЕВНИЙ, а, е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю. Чулися задушевні розмови, пісні (Хотк., II, 1966. 193); Микола Нагнибіда - поет старшого покоління, ..змальовує синів і дочок російського і білоруського народів задушевним, щирим словом (Мал., Думки.., 1959, 35); Задушевна хвилююча мелодія тривожить душу матері (Шиян, Переможці, 1950, 251); // Приязний, чуйний, добрий (про людину). Задушевна, найближча з дитинства подруга, невже оце вона могла тепер стріляти по ній, по Вутаньці, десь з отієї темряви? (Гончар, II, 1959, 171); Задушевний хлопець; // Особистий, інтимний. Є такі люди, ..що для них сповняються іноді найтайніші задушевні бажання (Март., Тв., 1954. 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задушевний | задушевна | задушевне | задушевні |
Родовий | задушевного | задушевної | задушевного | задушевних |
Давальний | задушевному | задушевній | задушевному | задушевним |
Знахідний | задушевний, задушевного | задушевну | задушевне | задушевні, задушевних |
Орудний | задушевним | задушевною | задушевним | задушевними |
Місцевий | на/у задушевному, задушевнім | на/у задушевній | на/у задушевному, задушевнім | на/у задушевних |