зайченятко
ЗАЙЧЕНЯТКО, а, е. Пестл. до зайченя. А онде, відбившись від неньки, Притиснувши вуха до спинки, Сидить зайченятко маленьке (Мур., Піонер. слово, 1951, 39); * У порівн. - Вам засвітити? - зіскакує [донька] на холодну долівку, зайченятком котиться до припічка, вигрібає коцюбою жар і починає видувати вогонь (Стельмах, І, 1962, 378).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зайченятко | зайченятка |
Родовий | зайченятка | зайченяток |
Давальний | зайченяткові, зайченятку | зайченяткам |
Знахідний | зайченятко | зайченяток |
Орудний | зайченятком | зайченятками |
Місцевий | на/у зайченятку | на/у зайченятках |
Кличний | зайченятку | зайченятка |