закабалений
ЗАКАБАЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до закабалити. ..коли напівзлидар-селянин працює на поміщика своєю убогою худобою і знаряддями, будучи закабалений видачею грошей у позику або орендою землі, то це і є економічна суть кріпосного господарства (Ленін, 20. 1950, 217).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закабалений | закабалена | закабалене | закабалені |
Родовий | закабаленого | закабаленої | закабаленого | закабалених |
Давальний | закабаленому | закабаленій | закабаленому | закабаленим |
Знахідний | закабалений, закабаленого | закабалену | закабалене | закабалені, закабалених |
Орудний | закабаленим | закабаленою | закабаленим | закабаленими |
Місцевий | на/у закабаленому, закабаленім | на/у закабаленій | на/у закабаленому, закабаленім | на/у закабалених |