заказувати
ЗАКАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАЗАТИ, кажу, кажеш, док. 1. Не дозволяти робити що-небудь; забороняти. Чогось моя мила до мене не ходить. Чи їй мати заказала, Чи ся з іншим закохала? (Чуб., V, 1874, 107); За ті тихі, сумні пісні мене не судіте; хто ж закаже берізоньці на вітрі шуміти?.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 130); Примар послав десятників вигнати коні з виноградника та заказати Замфірові вступати без дозволу на виноградник (Коцюб., І, 1955, 213); // Рішуче радити не робити чого-небудь. - Виводьте їх [фашистів] на майдани та судіть великим судом! Аби знали, яка доля розбійників жде! Аби заказували своїм внукам і правнукам - до десятого коліна!.. (Гончар, III, 1959, 460); - Судити вас будемо і на кілька років у тюрму посадовимо, щоб десятому заказала, як техніку безпеки порушувати (Собко, Справа.., 1959, 110).
Неначе (мов) заказало кому, безос. - хто-небудь на якийсь час утратив здатність говорити. Дехкани тиснули на стіл. Поки що, неначе заказало, мовчали всі (Ле, Міжгір'я, 1953, 103).
@ Заказати дорогу див. дорога.
2. діал. Наказувати. Він на завтра усім Заказав це своїм Дочуватися дзвона святого (Манж., Тв., 1955, 81); * Образно. Білий разочок зубів одтінив припалені уста, заказав мовчати їм (Ле, Міжгір'я, 1953, 120).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заказую | заказуємо |
2 особа | заказуєш | заказуєте |
3 особа | заказує | заказують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заказуватиму | заказуватимемо |
2 особа | заказуватимеш | заказуватимете |
3 особа | заказуватиме | заказуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заказував | заказували |
Жіночий рід | заказувала | |
Середній рід | заказувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заказуймо | |
2 особа | заказуй | заказуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заказуючи | |
Минулий час | заказувавши |