закаламутити
ЗАКАЛАМУТИТИ, учу, утиш, док., перех. Каламутячи, зробити каламутним, непрозорим. * Образно. Очевидна річ, що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість (Фр., VI, 1951, 77).
@ Не закаламутити води кому - не зробити кому-небудь чогось прикрого, поганого. - Мій батько недовго пожиє [поживе], а хоч і пожив, то ви бачили самі, що він нікому води не закаламутить (Фр., III, 1950, 442).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаламучу | закаламутимо |
2 особа | закаламутиш | закаламутите |
3 особа | закаламутить | закаламутять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закаламутив | закаламутили |
Жіночий рід | закаламутила | |
Середній рід | закаламутило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаламутьмо | |
2 особа | закаламуть | закаламутьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закаламутивши |