закаламутитися
ЗАКАЛАМУТИТИСЯ, иться, док. Стати каламутним, непрозорим. Криниця так закаламутилася, що вода стала брудна, як настойка з трави й піску (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159); Дощ лив як із відра, небо закаламутилося й зробилося глиняного кольору (Тют., Вир, 1960, 85); * Образно. Думка його закаламутилась, завихорилась (Мирний, І, 1949, 157); // безос. В голові закаламутилось (Мик., II, 1957, 377).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаламучуся | закаламутимося |
2 особа | закаламутишся | закаламутитеся |
3 особа | закаламутиться | закаламутяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закаламутився | закаламутилися |
Жіночий рід | закаламутилася | |
Середній рід | закаламутилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаламутьмося | |
2 особа | закаламуться | закаламутьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закаламутившись |