законопачувати
ЗАКОНОПАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОНОПАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. 1. Щільно затикати, закладати клоччям, мохом і т. ін. (шпарини, дірки); конопатити. [Дуга (Ганні Андріївні): ] Так отож гляди, законопать щілини, щоб мені порядок був (Мокр., П'єси, 1959, 146); Потік гемонський човен! Це вже третій рік, як він тече: ніяк не зберуся законопатити й засмолити (Вишня, II, 1956, 215).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законопачую | законопачуємо |
2 особа | законопачуєш | законопачуєте |
3 особа | законопачує | законопачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законопачуватиму | законопачуватимемо |
2 особа | законопачуватимеш | законопачуватимете |
3 особа | законопачуватиме | законопачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | законопачував | законопачували |
Жіночий рід | законопачувала | |
Середній рід | законопачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законопачуймо | |
2 особа | законопачуй | законопачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | законопачуючи | |
Минулий час | законопачувавши |