заморений
ЗАМОРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заморити1.
2. у знач. прикм. Виснажений, знесилений від праці, голоду, втоми. Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому - та й зляже (Мирний, III, 1954, 162); Він було лається в громаді: - Ех ви, заморені, захарчовані! Куди вам заступитися за громаду, коли у вас в жилах юшка з картоплі (Коцюб., I, 1955, 299); Грози йшли і серце підганяли, веселів заморений бідак... (Сос., І, 1957, 116); // Який втомився; втомлений. Іде чумак заморений, Курою покритий; Іде шляхом-Сагайдаком Помимо рокити (Щог., Поезії, 1958, 434).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заморений | заморена | заморене | заморені |
Родовий | замореного | замореної | замореного | заморених |
Давальний | замореному | замореній | замореному | замореним |
Знахідний | заморений, замореного | заморену | заморене | заморені, заморених |
Орудний | замореним | замореною | замореним | замореними |
Місцевий | на/у замореному, заморенім | на/у замореній | на/у замореному, заморенім | на/у заморених |