заморочувати
ЗАМОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавляти кого-небудь здатності правильно, розумно діяти, думати, сприймати що-небудь; морочити. Не знаю, як воно так трапилось: чи я забула, чи мені памороки одбило, чи ярмарок заморочив мене (Н.-Лев., III, 1956, 284); Старий побут, сімейне безладдя, хатня залежність будь-кого може заморочити (Горд., 11, 1959, 241); // Дурити, обманювати. [Трохим:] Я не хочу ні собі, ні другій людині світ зав'язувать і вас не хочу заморочувать, я хочу прожить вік правдою (Крон., IV, 1960, 202); // Викликаючи почуття кохання, примушувати кого-небудь втратити здоровий глузд, здатність розумно діяти й мислити. Дівчинонька козаченька та й заморочила (Чуб., V, 1874, 1207).
@ Заморочувати (заморочити) голову (памороки) кому - те саме, що Голову закручувати (див. голова). [Писар:] Тут статистика зовсім голову заморочила (К.-Карий, І, 1960, 37); - Та в чому ж справа? - не витримав я. - Заморочив отой твій Чепур голову дівчині. Не до науки їй (Збан., Малин. дзвін, 1958, 311).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморочую | заморочуємо |
2 особа | заморочуєш | заморочуєте |
3 особа | заморочує | заморочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморочуватиму | заморочуватимемо |
2 особа | заморочуватимеш | заморочуватимете |
3 особа | заморочуватиме | заморочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заморочував | заморочували |
Жіночий рід | заморочувала | |
Середній рід | заморочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморочуймо | |
2 особа | заморочуй | заморочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заморочуючи | |
Минулий час | заморочувавши |