замудрий
ЗАМУДРИЙ, а, е, розм., ірон. Який вважав себе розумнішим, ніж є насправді; // у знач. ім. замудрий, рого, ч. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж є насправді. Коли Косован не дасть їй спокою, доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук'янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (Мур., Бук. повість, 1959, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замудрий | замудра | замудре | замудрі |
Родовий | замудрого | замудрої | замудрого | замудрих |
Давальний | замудрому | замудрій | замудрому | замудрим |
Знахідний | замудрий, замудрого | замудру | замудре | замудрі, замудрих |
Орудний | замудрим | замудрою | замудрим | замудрими |
Місцевий | на/у замудрому, замудрім | на/у замудрій | на/у замудрому, замудрім | на/у замудрих |