замурований
ЗАМУРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин, ч. до замурувати. З низу і майже до верху вікна були замуровані, лише у верхні дві шибки виднівся прямокутник синього неба (Чорн., Визвол. земля, 1959, 85); Мотря стояла, підперши спиною стіну, біля вузенького, замурованого морозом віконця (Руд., Остання шабля, 1959, 208); На кінці кожної казарми в кутку стояли здорові казани, замуровані в цегляну піч, де варили бурлакам їсти (Н.-Лев., II, 1956, 200); * Образно. Розчахувалося замуроване хмарами небо, і на мить блакитно-вогненні батоги сковзнули з щілин понад Васютинцями (Ле, Ю. Кудря, 1956, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замурований | замурована | замуроване | замуровані |
Родовий | замурованого | замурованої | замурованого | замурованих |
Давальний | замурованому | замурованій | замурованому | замурованим |
Знахідний | замурований, замурованого | замуровану | замуроване | замуровані, замурованих |
Орудний | замурованим | замурованою | замурованим | замурованими |
Місцевий | на/у замурованому, замурованім | на/у замурованій | на/у замурованому, замурованім | на/у замурованих |