запалювальний
ЗАПАЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який служить для запалювання (у 1 знач.). З гранатами, гвинтівками і запалювальною сумішшю бійці взводу управління займають оборону (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534); Охрім Бандура вставляв у свій кулемет все нові й нові стрічки з бронебійними й запалювальними кулями (Кучер, Чорноморці, 1956, 129).
^ Запалювальна бомба, військ. - бомба, признач. для запалювання чого-небудь. Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 151).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запалювальний | запалювальна | запалювальне | запалювальні |
Родовий | запалювального | запалювальної | запалювального | запалювальних |
Давальний | запалювальному | запалювальній | запалювальному | запалювальним |
Знахідний | запалювальний, запалювального | запалювальну | запалювальне | запалювальні, запалювальних |
Орудний | запалювальним | запалювальною | запалювальним | запалювальними |
Місцевий | на/у запалювальному, запалювальнім | на/у запалювальній | на/у запалювальному, запалювальнім | на/у запалювальних |