запарка
ЗАПАРКА, и, ж. 1. Те саме, що запарювання. Планується механізація запарки грубих кормів, вивозки гною, транспортування кормів та закладання їх у кор-мушки... (Літ. газ., 19.XI 1953, 1).
2. Те, що готується запарюванням. З суміші квіток бузини, пелюсток волошок, потертої трави очанки, взятих по 1 чайній ложечці кожного, роблять запарку на 1 склянці кип'ятку (Лікар. рослини.., 1959, 111).
3. розм. Те саме, що запара. - Скинула я горщичок... запарку заварила (Мирний, IV, 1955, 378).
4. перен., розм. Велике напруження, поспішність у роботі внаслідок невстигання. - Але ж самі бачите, яка запарка. А ще передову треба. На півгодини з Хомичем виключимося з вашого товариства (Головко, II, 1957, 562); - А в нас запарка, - признався Осадчий. -Голова йде обертом. Скоро посивію (Чаб., Тече вода.., 1961, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запарка | запарки |
Родовий | запарки | запарок |
Давальний | запарці | запаркам |
Знахідний | запарку | запарки |
Орудний | запаркою | запарками |
Місцевий | на/у запарці | на/у запарках |
Кличний | запарко | запарки |