зарізаний
ЗАРІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарізати 1. Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 270); * У порівн. Добру годину гукає вона [хвора] на чоловіка.. Макар не обзивається, бо спить, як зарізаний (Л. Янов., І, 1959, 52); // зарізано, безос. присудк. сл. - Ні птиці не патрають, ні баранця не зарізано (Кв.-Осн., II, 1956, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зарізаний | зарізана | зарізане | зарізані |
Родовий | зарізаного | зарізаної | зарізаного | зарізаних |
Давальний | зарізаному | зарізаній | зарізаному | зарізаним |
Знахідний | зарізаний, зарізаного | зарізану | зарізане | зарізані, зарізаних |
Орудний | зарізаним | зарізаною | зарізаним | зарізаними |
Місцевий | на/у зарізаному, зарізанім | на/у зарізаній | на/у зарізаному, зарізанім | на/у зарізаних |