засріблений
ЗАСРІБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засріблити. Вона замилувалася краєвидом, засрібленим вранішнім промінням великого кола жевріючого сонця (Ле, Хмельницький, І, 1957, 66); Надворі ніч, тиха весняна ніч, засріблена місяцем (Загреб., Європа 45, 1959, 291).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засріблений | засріблена | засріблене | засріблені |
Родовий | засрібленого | засрібленої | засрібленого | засріблених |
Давальний | засрібленому | засрібленій | засрібленому | засрібленим |
Знахідний | засріблений, засрібленого | засріблену | засріблене | засріблені, засріблених |
Орудний | засрібленим | засрібленою | засрібленим | засрібленими |
Місцевий | на/у засрібленому, засрібленім | на/у засрібленій | на/у засрібленому, засрібленім | на/у засріблених |