застановлений
ЗАСТАНОВЛЕНИЙ1, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до застановити1. Наведені через Стрину два мости, застановлені возами (Кач., II, 1958, 460).
ЗАСТАНОВЛЕНИЙ2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до застановити2. [Xрапко:] То вона [лука], значиться, не його? [Перепадя:] Та воно, бачите, все одно, що моя: вона застановлена мені (Мирний, V, 1955, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застановлений | застановлена | застановлене | застановлені |
Родовий | застановленого | застановленої | застановленого | застановлених |
Давальний | застановленому | застановленій | застановленому | застановленим |
Знахідний | застановлений, застановленого | застановлену | застановлене | застановлені, застановлених |
Орудний | застановленим | застановленою | застановленим | застановленими |
Місцевий | на/у застановленому, застановленім | на/у застановленій | на/у застановленому, застановленім | на/у застановлених |