затліватися
ЗАТЛІВАТИСЯ, ається, недок., ЗАТЛІТИСЯ, іється, док. Те саме, шо затлівати. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Л. Укр., І, 1951, 282); Ганчірка нараз затлілася (Епік, Тв., 1958, 255); * У порівн. Щось гірке і пекуче розповзалося від серця по всьому тілі, ніби в їдкому димі затлівалася кожна його клітинка (Вол., Місячне срібло, 1961, 131).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затліваюся | затліваємося |
2 особа | затліваєшся | затліваєтеся |
3 особа | затлівається | затліваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затліватимуся | затліватимемося |
2 особа | затліватимешся | затліватиметеся |
3 особа | затліватиметься | затліватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затлівався | затлівалися |
Жіночий рід | затлівалася | |
Середній рід | затлівалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затліваймося | |
2 особа | затлівайся | затлівайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затліваючись | |
Минулий час | затлівавшись |