затривожити
ЗАТРИВОЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Стривожити. Кожен раз, тілько Галя розгуляється - доноситься до неї викрик братів і на який час переб'є гулянку, затривожить Галю (Мирний, IV, 1955, 100); Сумнів затривожив мене... (У. Кравч., Вибр., 1958, 315).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затривожу | затривожимо |
2 особа | затривожиш | затривожите |
3 особа | затривожить | затривожать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затривожив | затривожили |
Жіночий рід | затривожила | |
Середній рід | затривожило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затривожімо | |
2 особа | затривожи | затривожіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затривоживши |