затруджений
ЗАТРУДЖЕНИЙ, а, е, діал. 1. Зароблений важким трудом. Вже як сонце піднялося на сніданок, Катерина одержала у Генріха кривавицею затруджені гроші (Чорн., Визвол. земля, 1959, 79).
2. Знесилений трудом; // Який минув у важкій праці. Стоїть Христя коло дверей,- затруджена молодість, невмита краса в лахміттях (Вас., І, 1959, 262).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затруджений | затруджена | затруджене | затруджені |
Родовий | затрудженого | затрудженої | затрудженого | затруджених |
Давальний | затрудженому | затрудженій | затрудженому | затрудженим |
Знахідний | затруджений, затрудженого | затруджену | затруджене | затруджені, затруджених |
Орудний | затрудженим | затрудженою | затрудженим | затрудженими |
Місцевий | на/у затрудженому, затрудженім | на/у затрудженій | на/у затрудженому, затрудженім | на/у затруджених |