затужавіти
ЗАТУЖАВІТИ, іє. Док. до тужавіти. Земля, затужавіла, на деревах з'явився сніговий мох (Збан., Курил. о-ви, 1963, 194); За ніч затужавіли калюжі.., і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601); * Образно. Серце затужавіло, зробилося, як криця, і болить, і болить, і не перестає (Вас., І, 1959, 109); Сергійова душа захолола і затужавіла, мов цей бетон (Гур., Друзі.., 1959, 76).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затужавію | затужавіємо |
2 особа | затужавієш | затужавієте |
3 особа | затужавіє | затужавіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затужавів | затужавіли |
Жіночий рід | затужавіла | |
Середній рід | затужавіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затужавіймо | |
2 особа | затужавій | затужавійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затужавівши |