ЗАТІСНО, розм. Присл. до затісний; // у знач. присудк. сл. - Вони не хочуть до твоєї хати, бо їм там затісно буде (Фр., IV, 1950, 81); * Образно. Кричали вітри. Надривались до болю, Здіймаючи хмару зловісну. Було їм на нашій Планеті-Землі Замало простору, Затісно (Брат., Грудка.., 1962, 93).