затісувати
ЗАТІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. Тешучи, зстругувати, знімати сокирою і т. ін. частину поверхні деревини, роблячи її тоншою, вужчою або загострюючи її кінець. Матвій затісував, як обточував, верхні краї стовпів (Чорн., Пісні.., 1958, 64); І полукіпка не зложить [нарубок], рожна.. не затеше (Барв., Опов.., 1902, 323).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затісую | затісуємо |
2 особа | затісуєш | затісуєте |
3 особа | затісує | затісують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затісуватиму | затісуватимемо |
2 особа | затісуватимеш | затісуватимете |
3 особа | затісуватиме | затісуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затісував | затісували |
Жіночий рід | затісувала | |
Середній рід | затісувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затісуймо | |
2 особа | затісуй | затісуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затісуючи | |
Минулий час | затісувавши |