захапувати
ЗАХАПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. 1. Хапати, брати кого-, що-небудь. Майже під кождим корчем ми захапували то кленя, то окуня, то плотицю (Фр., III, 1950, 335); * Образно. Вітер раз у раз захапує з собою пару й односить її (Сл. Гр.).
2. тільки 3 ос., перен. Захоплювати. - Ти ніяким ділом ще не займався, то й не знаєш, як воно захапує чоловіка (Фр., VIII, 1952, 404).
@ Закапувати дух (віддих) - перехоплювати дихання. Дим виїдав їм очі, захапував віддих у грудях (Фр., VI, 1951, 64).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захапую | захапуємо |
2 особа | захапуєш | захапуєте |
3 особа | захапує | захапують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захапуватиму | захапуватимемо |
2 особа | захапуватимеш | захапуватимете |
3 особа | захапуватиме | захапуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захапував | захапували |
Жіночий рід | захапувала | |
Середній рід | захапувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захапуймо | |
2 особа | захапуй | захапуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | захапуючи | |
Минулий час | захапувавши |