захований
ЗАХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заховати. У Маланки захована навіть була в комірчині, під старим манаттям, пляшка горілки, про яку, опріч неї,ніхто не знав (Коцюб., II, 1955, 31); Заховані мною підпільники сиділи в підвалі аж до вечора другого дня (Сміл., Сашко, 1957, 137); Куточок тут був затишний і так щільно захований, що ні зі стежки, ні з левади внизу не було його видно (Фр., III, 1950, 10); Я пам'ятаю очі тата і сум, захований у них... (Сос., Солов. далі, 1957, 89); Хіба солдатське вимовити горе, заховане у серці, без сльози... (Гонч., Вибр., 1959, 297); // заховано, безос. присудк. сл. Заховано за спиною батіг, А мужні руки твердо стисли віжки (Рильський, І, 1956, 58).
2. у знач. прикм. Прихований, потаємний. Юзя не пересиджувала тепер по вогких, захованих кутках, як то робила раніше для Дарки (Л. Укр., III, 1952, 648); Весело бачити в кожному русі Заховану силу життя (Рильський, І, 1960, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захований | захована | заховане | заховані |
Родовий | захованого | захованої | захованого | захованих |
Давальний | захованому | захованій | захованому | захованим |
Знахідний | захований, захованого | заховану | заховане | заховані, захованих |
Орудний | захованим | захованою | захованим | захованими |
Місцевий | на/у захованому, захованім | на/у захованій | на/у захованому, захованім | на/у захованих |