зашурхотіти
ЗАШУРХОТІТИ, очу, отиш, док., без додатка і чим. Почати шурхотіти, утворювати шурхіт. Сухий, зморожений сніг зашурхотів під лижами (Трубл., Лахтак, 1963, 68); За ворітьми зашурхотіли чиїсь кроки (Чаб., Тече вода.., 1961, 51); Запалив [кореспондент] цигарку, напустив густу хмару диму і, побажавши колезі удачі, зашурхотів плащем - зник (Логв., Давні рани, 1961, 137).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашурхочу | зашурхотимо |
2 особа | зашурхотиш | зашурхотите |
3 особа | зашурхотить | зашурхотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашурхотів | зашурхотіли |
Жіночий рід | зашурхотіла | |
Середній рід | зашурхотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашурхотімо | |
2 особа | зашурхоти | зашурхотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашурхотівши |