збрід
ЗБРІД, зброду, ч., рідко. Те саме, що набрід. [Єфрем:] Не міг ніде її пристроїти, бо дітвори..- аж кишить. І городянський там збрід і селянські злидні... (Кроп., IV, 1959, 348); Чий, хитро прихований, тягнеться слід До замаху вчора вночі у Любані? Надбіглий з вокзалу есерівський збрід (Бажан, Роки, 1957, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збрід | зброди |
Родовий | зброду | збродів |
Давальний | збродові, зброду | збродам |
Знахідний | збрід | зброди |
Орудний | збродом | збродами |
Місцевий | на/у зброді | на/у збродах |
Кличний | зброде | зброди |