збуджено
ЗБУДЖЕНО. Присл. до збуджений 2. Школярі збуджено обговорювали подію (Донч., VI, 1957, 104); Ніколає підняв очі, повні сліз, збуджено проказав: - Дядечку, я вірю... Вірю вам... Допоможіть мені... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 54); Віталій до болю виразно уявляє Тоню, як пашить її обличчя, як збуджено блищать у пітьмі її очі (Гончар, Тронка,1963, 47).