звірючка
ЗВІРЮЧКА, и, ж. Зменш. до звірюка 1. Улянка побачила, як з-під дубового листя обережно визирнула миша. Вона понюхала повітря, блиснули на мить дві намистинки її оченят, і звірючка сховалась (Донч., IV, 1957, 52); * Образно. І ця дівчина - та ж сама звірючка, вихована людьми... (Донч., III, 1956, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звірючка | звірючки |
Родовий | звірючки | звірючок |
Давальний | звірючці | звірючкам |
Знахідний | звірючку | звірючки |
Орудний | звірючкою | звірючками |
Місцевий | на/у звірючці | на/у звірючках |
Кличний | звірючко | звірючки |