згнічувати
ЗГНІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГНІТИТИ, згнічу, згнітиш, док., перех. 1. Натискаючи, надавлюючи, зменшувати в об'ємі; // Тиснути, давити кого-небудь. З якою насолодою побив би він його [урядовця], згнітив своїм тілом, здушив за горло!.. (Коцюб., І, 1955, 408).
2. перен. Викликати відчуття хворобливого стискання серця, душевної пригніченості; // безос. Карній упав на піл і застогнав. Тяжким, нестерпучим болем тупим згнітило йому серце, душу (Гр., І, 1963, 428).
3. перен. Не давати виявлятися повною мірою; тамувати (почуття). Згнічуючи своє кохання, не довго змогла вона держати гору над своєю романтичною вдачею (Барв., Опов.., 1902, 399).
@ Згнітивши серце - не виявляючи почуття гіркоти, незадоволення, обурення і т. ін. [Семен:] Лева доведеться пристрелити, лише згнітивши серце (Галан, І, 1960, 497).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згнічую | згнічуємо |
2 особа | згнічуєш | згнічуєте |
3 особа | згнічує | згнічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згнічуватиму | згнічуватимемо |
2 особа | згнічуватимеш | згнічуватимете |
3 особа | згнічуватиме | згнічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згнічував | згнічували |
Жіночий рід | згнічувала | |
Середній рід | згнічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згнічуймо | |
2 особа | згнічуй | згнічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | згнічуючи | |
Минулий час | згнічувавши |