знеохочувати
ЗНЕОХОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНЕОХОТИТИ, очу, отиш, док., перех., розм. Позбавляти кого-небудь якогось бажання, прагнення до чого-небудь. Українські викладачі намагалися викладати незрозумілою церковною мовою, знеохочуючи своїх слухачів і до науки і до української культури (Фр., XVI, 1955, 144); Поки що переписуюся з товаришками з семінарії. Бачу, що вони невтомні трудівниці в дусі любові і правди,- і виднокруг душі прояснюється. Негідне поступовання [поступування] тутешніх не знеохотить мене, з дороги своєї не зійду (У. Кравч., Вибр., 1958, 316).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочую | знеохочуємо |
2 особа | знеохочуєш | знеохочуєте |
3 особа | знеохочує | знеохочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочуватиму | знеохочуватимемо |
2 особа | знеохочуватимеш | знеохочуватимете |
3 особа | знеохочуватиме | знеохочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знеохочував | знеохочували |
Жіночий рід | знеохочувала | |
Середній рід | знеохочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочуймо | |
2 особа | знеохочуй | знеохочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знеохочуючи | |
Минулий час | знеохочувавши |