знеохочуватися
ЗНЕОХОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНЕОХОТИТИСЯ, очуся, отишся, док., розм. Втрачати бажання, прагнення до чого-небудь. Я не вмів говорити по-польськи і спершу дуже бідував у гімназії, а особливо знеохочувався я дуже, коли професори, натякаючи на мою мужицьку ношу в нижчій гімназії, цвіркали мені в очі, що я повинен скинути хлопську одіж і в сюртук убратись або залишити школу і піти гній возити (Черемш., Тв., 1960, 380); З тим чоловіком щось робиться, якийсь він наче приголомшений, мало говорить, почне якусь розмову, неначе й зацікавиться нею, а потім раптом знеохотиться, урве, замовкне (Л. Укр., V, 1956, 362).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочуюся | знеохочуємося |
2 особа | знеохочуєшся | знеохочуєтеся |
3 особа | знеохочується | знеохочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочуватимуся | знеохочуватимемося |
2 особа | знеохочуватимешся | знеохочуватиметеся |
3 особа | знеохочуватиметься | знеохочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знеохочувався | знеохочувалися |
Жіночий рід | знеохочувалася | |
Середній рід | знеохочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знеохочуймося | |
2 особа | знеохочуйся | знеохочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знеохочуючись | |
Минулий час | знеохочувавшись |