зслизати
ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док. 1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169).
2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158).
Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зслизаю | зслизаємо |
2 особа | зслизаєш | зслизаєте |
3 особа | зслизає | зслизають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зслизатиму | зслизатимемо |
2 особа | зслизатимеш | зслизатимете |
3 особа | зслизатиме | зслизатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зслизав | зслизали |
Жіночий рід | зслизала | |
Середній рід | зслизало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зслизаймо | |
2 особа | зслизай | зслизайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зслизаючи | |
Минулий час | зслизавши |