ЗЧАСТА, присл., діал. Часто. Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі (Фр., VI, 1951, 60); - Рахіра забігає тепер уже зчаста, а не раз і по кілька день пробуває у своєї тітки ворожки (Коб., II, 1956, 174).