кабачок
КАБАЧОК , чка, ч. 1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.
2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Укр. страви, 1957, 197); Жваво торгують колгоспні ятки з городиною. Кавуни рябі й чорні, червоні помідори, сині баклажани, пізні кабачки (Ю. Янов., І, 1958, 581).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кабачок | кабачки |
Родовий | кабачка | кабачків |
Давальний | кабачкові, кабачку | кабачкам |
Знахідний | кабачок | кабачки |
Орудний | кабачком | кабачками |
Місцевий | на/у кабачку | на/у кабачках |
Кличний | кабачку | кабачки |