кабінетний
КАБІНЕТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кабінет. Кабінетне приміщення; Кабінетна криза; // Признач. для кабінету. Кабінетні меблі; // Який виконується або відбувається в кабінеті. Весь творчий процес відбувався майже без кабінетної підготовки, а під час репетицій (Минуле укр. театру, 1953, 148); // Власт. кабінетові. Кабінетна тиша.
2. перен. Відірваний від життя, не зв'язаний із практикою. [Орест:] Хто любить, той не віддасть любого в жертву мертвій теорії, мріям кабінетним (Л. Укр., II, 1951, 59); Ломоносов ніколи не був кабінетним вченим, відірваним від життя (Ком. Укр., 4, 1965, 79).
^ Кабінетний портрет; Портрет кабінетного формату - фотопортрет розміром 18 х 24; Кабінетний рояль - рояль невеликого розміру.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кабінетний | кабінетна | кабінетне | кабінетні |
Родовий | кабінетного | кабінетної | кабінетного | кабінетних |
Давальний | кабінетному | кабінетній | кабінетному | кабінетним |
Знахідний | кабінетний, кабінетного | кабінетну | кабінетне | кабінетні, кабінетних |
Орудний | кабінетним | кабінетною | кабінетним | кабінетними |
Місцевий | на/у кабінетному, кабінетнім | на/у кабінетній | на/у кабінетному, кабінетнім | на/у кабінетних |