кавунячий
КАВУНЯЧИЙ, а, е. Те саме, що кавуновий. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина (Н.-Лев., II, 1956, 262); Найбільше Ліну вразили не стародавні біломар-мурові колони та капітелі, а кавуняче насіння, що з еллінських часів збереглося в глиняних амфорах і свідчило, що й елліни розводили баштани (Гончар, Тронка, 1963, 170).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кавунячий | кавуняча | кавуняче | кавунячі |
Родовий | кавунячого | кавунячої | кавунячого | кавунячих |
Давальний | кавунячому | кавунячій | кавунячому | кавунячим |
Знахідний | кавунячий, кавунячого | кавунячу | кавуняче | кавунячі, кавунячих |
Орудний | кавунячим | кавунячою | кавунячим | кавунячими |
Місцевий | на/у кавунячому, кавунячім | на/у кавунячій | на/у кавунячому, кавунячім | на/у кавунячих |