кадр
КАДР1, у, ч. Окремий знімок на кіно- та фотоплівці. Глядач засвоює на екрані загальний план за двадцять секунд і далі вимагає зміни кадру (Довж., III, 1960, 157); // Окрема сцена або епізод із кінофільму. Перед очима глядачів ожили кадри з тих чудових фільмів, які стали віхами на шляху радянського кіно (Рад. Укр., 18.VIII 1959, 1).
КАДР2, у, ч., розм., рідко. Те саме, що кадровик. [Дремлюга:] Я двадцять років на відповідальній роботі. Хто дав вам право так зі мною говорити?!.. Я - старий кадр..! (Корн., II, 1955, 345).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кадр | кадри |
Родовий | кадру | кадрів |
Давальний | кадрові, кадру | кадрам |
Знахідний | кадр | кадри |
Орудний | кадром | кадрами |
Місцевий | на/у кадрі | на/у кадрах |
Кличний | кадре | кадри |