кадровик
КАДРОВИК, а, ч. 1. Кадровий працівник якого-небудь підприємства, установи, організації тощо. Їх зібралось мало, старих кадровиків, і директор не всіх пізнавав, такі стояли бородаті (Ю. Янов., Мир, 1956, 258).
2. Військовослужбовець кадрових військ. - Кадровик я, кадрову служу. А прізвище моє Решетняк. Восени був би дома, якби оце не війна (Гончар, Людина.., 1960, 102); Люди відчували себе незручно у військовій формі, обмотки обвисали, гімнастерки халабудились. Кадровики відрізнялися військовою виправкою (Тют., Вир, 1964, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кадровик | кадровики |
Родовий | кадровика | кадровиків |
Давальний | кадровикові, кадровику | кадровикам |
Знахідний | кадровика | кадровиків |
Орудний | кадровиком | кадровиками |
Місцевий | на/у кадровику, кадровикові | на/у кадровиках |
Кличний | кадровику | кадровики |